Скандали та хайп – це ключова характеристика перебування Бориса Філатова на посаді міського голови Дніпра. Однак за активністю у медіа, на яку, до речі, витрачаються десятки мільйонів гривень щорічно з міського бюджету (навіть у 2022 році, під час повномасштабної війни, Дніпровська міська влада витратила 35 мільйонів гривень на піар Філатова), ховається дещо важливіше – корупційна прірва в яку місто починає все більше втягуватись в останні роки.
Сфери ЖКГ та будівництва – традиційні «годувальниці» для численних «бізнесменів», які підпорядковуються скандальному дуету Корбан – Філатов. До чого тут Корбан, запитаєте ви? Мер Дніпра Борис Філатов не приймає практично жодних управлінських рішень без консультацій зі своїм консильєрі, а, можливо, й босом – мова про скандального Геннадія Корбана, якого позбавили українського громадянства у липні минулого року та обмежили в’їзд на територію України.
Тоді Борис Альбертович традиційно заступився за свого соратника, звертаючись до найвищого керівництва держави з проханням вирішити наявні «інституційні проблеми».
Така поведінка не одноразово характеризувала дуже «тісний» характер відносин між політиками. До прикладу, Борис Філатов наступним чином характеризував обшуки у квартирі Корбана у 2015 році в ефірі «112 каналу» Медведчука:
«Корбана затримали на моїх очах – без пояснення причин та без жодного документа. До нього прийшли додому і почали ламати двері. Коли я підійшов (він живе по сусідству) і запитав, що відбувається, мені повідомили, що тут шукають злочинця, який, за їхніми даними, перебуває в цьому будинку. Вони зламали двері, схопили Корбана на порозі й повезли невідомо куди», – наголосив Філатов.
Корупційні скандали у Дніпрі
Тандем Корбан vs Філатов займав ключові позиції в «освоєнні» коштів громади протягом останніх років. Мова йде про славнозвісного заступника Філатова з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту благоустрою та інфраструктури Михайла Лисенка, якого ЗМІ охрестили «будівельною акулою» Дніпра. Пан Лисенко прославився тим, що у 2018 році «вивів» майже 17 мільйонів гривень з міського бюджету на так звану «паспортизацію вулиць». При чому виконували цей тендер взялась фіктивна фірма, очільник якої перебував на території так званої днр.
До того Михайло Лисенко вже перебував під слідством за фактом розкрадання 29,5 мільйонів гривень на будівництві так званого Нового мосту, довгобуду який обійшовся платникам податків у 250 мільйонів гривень замість раніше запланованих 170 млн гривень. Згодом Лисенка затримали співробітники Держприкордонслужби у Харківській області при спробі перетину кордону, увага, з російською федерацією. І навіть попри усі ці скандали, Михайло Лисенко досі «трудиться» на посаді заступника міського голови й дуже активно займається питаннями будівництва та благоустрою Дніпра.
Чому це досі можливо, запитаєте ви? Відповідь доволі проста й полягає у тому, що Михайло Лисенко – довірена особо або як його називають в окремих колах – «учень» Геннадія Корбана, який власне займається поповненням «братської каси» Бориса Альбертовича. З цієї причини Михайло Лисенко, який тривалий час переховувався закордоном від численних кримінальних переслідувань, зараз курує тему «Дніпровського метро» й активно «співпрацює» зі слідчими НАБУ – це дуже нагадує якесь вибіркове правосуддя, чи не так?
До чого тут «Укрбуд» та Микитась?
В останні роки навколо будівництва нових станцій метро відбувались постійні спекуляції та корупційні скандали. До прикладу у квітні 2021 року проти керівництва КП «Дніпровський метрополітен» було розпочато декілька кримінальних проваджень в частині службової недбалості та підробки документів, а сам процес будівництва триває ще з середини 90-х. Місто продовжує щорічно витрачати величезні ресурси на утримання незавершених об’єктів будівництва в належному стані замість того, щоб завершити цей процес та ввести в експлуатації нові станції, що дозволить вирішити значну частку логістичних проблем міста.
Реалії роботи великого бізнесу в Україні почасти далекі від «правового поля» так само як і окремі сторінки з біографії власників цих компаній далекі від ідеалу, особливо якщо мова йде про будівельний сектор.
Однак що саме спонукало Бориса Філатова зіграти роль підставного агента НАБУ у так званій справі проти Микитася, в якій прослідковується більше бажання з боку правоохоронців, ніж ймовірного складу злочину? Оскільки Борис Філатов написав заяву в НАБУ ще 5 вересня й це стало підставою для відкриття провадження, яке в кінцевому переросло у вручення підозри Микитасю 18 жовтня, одразу після зустрічі з Борисом Філатовим, на якій, за версією слідства, Микитась запропонував «хабаря» останньому.
Питання: яким чином Філатова обурила, за його словами, пропозиція в отриманні хабаря до того, як вона була озвученою?
В останньому скандалі між забудовником Максимом Микитасем та згаданим раніше очільником Дніпра Борисом Філатовим не обійшлося й без участі «славнозвісного» пана Корбана. В першу чергу доступу Корбана до процесу освоєння коштів, який міг би суттєво ослабнути у зв’язку з можливою участю державного «Укрбуду» в завершенні будівництва метрополітену у Дніпрі, адже попередній підрядник – турецька компанія «Лімак», відмовилась від виконання робіт з початком повномасштабного вторгнення рф. Маючи такий досвід пан Філатов намагається віддати цей проєкт черговому турецькому підряднику. Що це? Впевненість Бориса Альбертовича у швидкій перемозі чи намагання розтягнути процес, щоб викачати більше бюджетних на довгобуд?
Не виключено, що Борис Філатов також намагається розв’язати свої персональні «проблеми» з законом, адже ні для кого не секрет, що чинний очільник Дніпра проходить підозрюваним у багатьох провадженнях.
В будь якому випадку відритим залишається питання: що насправді стало причиною затримання Микитася, чому й за які заслуги НАБУ видало «індульгенцію» Філатову з Корбаном?