У кінці 2020-ого року була зупинена робота “Дніпромлину”.

Пройшло більше місяця, але колишній лідер південного сходу України так і не почав випускати продукцію. Причина – відсутність зерна для виробництва борошна. Проте, це лише наслідки, а справжня причина полягає в тому, що рейдери, які захопили підприємства, нашвидкоруч витратили запаси сировини залишені власником. Організувати закупівлю сировини і підтримувати процес роботи підприємства вони виявилися не змогли.

Угруповання рейдерів Олександра Вілкула на чолі з Максимом Романенком зараз намагаються знайти зерно для “Дніпромлину”, але запущена ними ж процедура банкрутства, незаконне переоформлення майна на третіх осіб, і судові позови зводять всі старання нанівець.

Через дії рейдерів колишні постачальники зерна просто не хочуть співпрацювати з ними. Дійсно, як їм довіряти, коли все майно “Дніпромлину” рейдери переписали на сторожа Романенка на прізвище Борман.У Вілкула та Максима Романенка залишається виключно один вихід – вкрасти зерно “Аграрного фонду”, яке зберігається на складах підприємства, і сподіватися на те, що потім недостачу вдасться якось приховати або списати на банкрутство підприємства і безконтрольність через нових підставних власників.

Цікава також позиція чиновників “Аграрного фонду” в справі Максима Романенка. Відразу ж після рейдерського захоплення, було опубліковане публічне звернення власника підприємства до “Аграрного фонду” з попередженням, що гарантій збереження зерна більше немає, а подальша співпраця з рейдерами – це недалекоглядна і безвідповідальна позиція. Сьогоднішня ситуація показує що висловлені побоювання проігнорували, якщо не брати до уваги ймовірність корисливих інтересів і певних домовленостей між рейдерами і менеджерами держпідприємства. Прикладів, як направо і наліво розкрадають зерновий фонд держави в останні роки багато. І ймовірно, що “Дніпромлин” поповнить цей чорний список.

Автор: Павло Ярмоленко